Меню Закрити

Форми міжнародного захисту біженців

Відповідно до визначення Конвенції про статус біженців 1951 р. (Також її називають Женевською конвенцією), біженцем є особа, яка проживає за межами своєї країни походження та має виправданий страх переслідування в цій країні на основі раси, віросповідання, національності, політичних поглядів або належності до певної соціальної групи.

Зважаючи на положення Конвенції, під переслідуванням слід розуміти шкоду чи кривду, заподіяну державою або її органами, або ж відсутність захисту від переслідування з боку інших осіб зі сторони держави. Така скривда повинна поважатися і порушувати основні права людини.

Люди, яким буде надано статус біженця в Польщі, мають ряд прав, в тому числі право на перебування в Польщі, захист від вигнання біженця з країни, за винятком, зазначеним у ст. 32 та 33 Женевської конвенції, право на працю чи право на соціальну допомогу та інші виплати. Допомога також може бути отримана в спеціальних центрах для біженців, де вони можуть розраховувати на проживання, харчування, медичну допомогу або покриття оплат за навчання в школі. Провадження у справі про статус біженця порушується на прохання іноземця, і подається прикордонною службою (Straz Graniczna).

Під час провадження іноземцю видається тимчасове посвідчення особи, яке підтверджує особу (TZTC) і надає йому/їй право перебувати в Польщі. Сертифікат дійсний протягом 30 днів (продовжується на подальші періоди, якщо остаточне рішення не винесено). Слід зазначити, що статус біженця – не єдина форма захисту, яку іноземець може отримати в Польщі. У Статті Art. 3 ust. 1 Закону про надання захисту іноземцям на території Республіки Польща також згадується субсидіарний захист, надання притулку або тимчасовий захист.

Люди, які шукають міжнародного та національного захисту, є різнородною групою, яка в силу особливих обставин не може надійно та гідно функціонувати у своїй країні походження. Розробка міцних, системних рішень, які достачать безпеку для переміщених осіб, є сутністю діяльності Верховного комісара ООН з питань біженців (УВКБ ООН).

Переселення до третьої країни, з одного боку, є чудовим механізмом розподілу відповідальності між приймаючими країнами, а з іншого – сприяє зміцненню солідарності між країнами шляхом розподілу великої групи мігрантів, які потребують захисту між країнами.

Дослідження УВКБ ООН свідчить, що у 2019 році серед випадків людей, які потребують переселення, повідомлених через неможливість забезпечити належний захист та підтримку країнами походження, аж 76% стосуються людей, які зазнали насильства та / або катувань. Трохи більше 52% усіх заяв на переселення стосувалися дітей. Офіційна статистика уряду, яка повідомляється УВКБ ООН за останні 10 років, свідчить про те, що 55% усіх переміщених біженців знайшли житло у Сполучених Штатах Америки, приблизно 20% у Канаді та 11% в Австралії.

Останній звіт УВКБ ООН свідчить про те, що біженці вносять вагомий внесок у економічні та соціальні структури приймаючих країн. Дослідження, проведені в Канаді у 2019 році, свідчать, що біженці створили багато робочих місць для себе та інших канадців, наприклад, відкривши власний бізнес.

Коли повернення в країну походження або переселення є неможливе, слід вирішити проблему початку нового життя в країні перебування. Місцева інтеграція дозволяє забезпечити належний правовий статус та натуралізацію біженців. Натуралізація – це процес отримання громадянства певної країни, іноді використовується як проксі для локальної інтеграції. Процес інтеграції динамічний та двонаправлений. З одного боку, біженці повинні готуватися до необхідності пристосовуватися до умов, що склалися на новому місці, з іншого, місцеве суспільство та громадські установи, які займаються прийомом біженців, повинні прагнути задовольняти потреби різноманітного населення. Мабуть, необхідно підтримати соціальну згуртованість та забезпечити доступ до ринку праці.

Підводячи підсумок, наявні заходи захисту біженців вимагають залучення як тих, хто цього потребує, так і господаря. Через зростаюче явище примусового переселення людей, ми також радимо вам прочитати весь звіт англійською мовою.

Текст базується на доповіді УВКБ ООН, Агенції ООН у справах біженців за 2019 рік.

Zmiana rozmiaru czcionki
Zmiana kontrastu
Przewiń do góry